«Увага! Кліщі»
З настанням теплих днів люди прямують до лісу, на дачі. На жаль, в цей час зростає активність кліщів і може затьмарити радість відпочинку на природі.
Іксодові кліщі - переносники таких захворювань : хвороба Лайма, кліщовий енцефаліт, лихоманка КУ і туляремія та інші.

Туберкульоз – це хронічне інфекційне захворювання, збудником якого е мікобактерії туберкульозу, або палички Коха.
Основним джерелом інфікування є хвора людина.
Мікобактерії туберкульозу зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, низьких температур, тривалий час зберігається у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору, дезінфектантів.
В навколишньому середовищі існує досить великий резервуар туберкульозної інфекції, що обумовлює напружену епідемічну ситуацію.
Симптоми туберкульозу:

• Кашель, частіше сухий, що продовжується більше ніж 2-3 тижні;
• Кровохаркання(наявність крові у мокроті, що виділяться при кашлі);
• Підвищення температури більше 5-7 днів;
• Задуха;
• Погіршення або відсутність апетиту;
• Раптове схуднення.

При виявленні подібних симптомів у себе або у своїх близьких необхідно негайно звернутись до дільничного терапевта або сімейного лікаря.

Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей.
Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу.
Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування. Для діагностики в Харківській міській поліклініці №19 використовуються загальноприйняті методи виявлення туберкульозу:
періодичне флюорографічне обстеження (1 раз на рік)
рентгенографія органів грудної порожнини за медичними показаннями.
лабораторні методи: обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які кашляють більше 2 тижнів, бактеріоскопічне дослідження біологічних субстратів(мокротиння, сечі та ін.) за медичними показаннями.
СКЛАДОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Здоровий спосіб життя: відмовитись від алкоголю і паління. Наркоманія та токсикоманія значно підвищують ризик захворювання.
Дотримуватись правил особистої гігієни, особливо при спілкуванні з хворими людьми.
Вживати здорову збалансовану їжу з достатнім вмістом білків,жирів, вітамінів. Уникати вживання консервів та різноманітних концентратів.
Займатись спортом або фізичними вправами, якомога більше перебувати на свіжому повітрі.
Регулярно 1 раз на рік проходити профілактичні медичні огляди з флюорографічним обстеженням.
При будь яких проявах погіршення стану здоров`я негайно звертатися до лікаря.
Специфічна профілактика – це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ.
Будьте здорові!

Правила надягання захисної маски:

• перед тим як надіти аксесуар, необхідно добре вимити руки з милом або продезінфікувати за допомогою антисептика;
• взяти маску таким чином, щоб кріпильні петлі були зовні;
• надіти виріб на обличчя, простеживши, щоб маска добре закривала підборіддя, ніс і рот;
• зафіксувати виріб на носі гнучкою залізякою, вшитий в верхній край маски, і переконатися, що фіксація не завдає дискомфорту;
• розправити маску в області підборіддя;
• закріпити виріб на голові.

Одноразова маска на еластичних петлях кріпиться просто - в залежності від способу кріплення гумки надягають на вуха або протягують через голову, залишаючи одну петлю на шиї, а другу - в верхній частині потилиці. Марлеву маску на зав'язках також фіксують в області шиї і потилиці. Стрічки з марлі зав'язують досить щільно, але стежте, щоб натяг матеріалу не було сильним, інакше зав'язки будуть натирати.

    Стан потерпілого залежить від кількості укусів і статури. Складніше їх переносять літні, діти та люди з важкими і алергічними захворюваннями. Можливі ознаки укусу у людини:

• почервоніння ділянки шкіри;
• свербіж;
• підвищення температури тіла;
• поява головного болю;
• зниження артеріального тиску;
• прискорене биття серця;
• поява висипань на шкірі;
• збільшення лімфовузлів;
• постійне відчуття слабкості.

 Найвищими цінностями суспільства є життя і здоров’я дітей. Щоб дитина розвивалася гармонійно, була життєрадісною, виростала повноцінним громадянином, вона повинна бути насамперед здоровою морально і фізично.

    Сьогодні, навчаючи дітей правилам безпеки життєдіяльності, ми закладаємо надійний фундамент знань на майбутнє.

     У нашому прогресивному сьогоденні обізнаність дітей правилам пожежної безпеки вкрай важлива. День знань Пожежної безпеки в пришкільному таборі відпочинку «Капітошка», «Вогонь - не іграшка» проводиться для того, щоб діти знали, як поводитися в екстремальних ситуаціях, розрізняти поняття «безпека» і «небезпека».

    З метою навчання дітей пожежної безпеки табір відвідав Новогродівську дільницю пожежної охорони. Володимир Володимирович Тіщенко зам. начальника 75 ДНРЧ 13 ДПРЗ розповів дітям дуже цікаво про роботу пожежників, про безпеку дітей при поводженні з вогнем.

    Головними завданнями закладу з питань пожежної безпеки були:

-         виховання у дітей розуміння важких наслідків з причин порушення Правил пожежної безпеки;

-        формування у дітей навичок обережного поводження з вогнем, правильної поведінки під час пожежі;

-        надання першої медичної само – та взаємодопомоги у  випадку травмування ;

-        моделювання правил поведінки у надзвичайних ситуаціях.

  Різноманітною за змістом і формою профілактичною роботою з питань пожежної безпеки було охоплено 58 дітей пришкільного табору відпочинку «Капітошка» 

У тяжких випадках у дітей раннього віку мо­жуть бути судоми, порушення дихання та інші не­безпечні прояви. У випадках легкого перебігу хвороби темпе­ратура тіла може залишатись нормальною, хоча у хворого спостерігається нежить, невелика кволість і незначний головний біль. Досить часто при тако­му протіканні хвороби хворий постільного режиму не дотримується і переносить хворобу, як кажуть, «на ногах», прийнявши її за місцеве ураження сли­зової оболонки носоглотки. Проте треба знати, що зниження працездатності та загальне нездужання часто свідчать про грип. Перенесення ж грипу на ногах може викликати тяжкі ускладнення хвороби.

Профілактичні заходи спрямовані насамперед на підвищення несприйнятливості організму до дії збудників грипу та ГРВІ, а також заходи санітарно-гігієнічного спрямування, тому необхідно:

• вести здоровий спосіб життя, виконувати ранкову гімнастику;•  не обмежувати себе у прогулянках на свіжому­ повітрі;

•  виконувати контрастні обливання водою;

•  здійснювати провітрювання і вологе приби­рання приміщень.

Не слід забувати, що в повітрі приміщення, де перебуває хворий, може бути збудник хвороби -вірус. Його легко знешкодити простими доступними методами. Для цього необхідно систематично про­вітрювати приміщення. Ця процедура зменшує кон­центрацію вірусу у повітрі настільки, що загрози за­разитись грипом у такій кімнаті практично немає.

На посуді, рушникові та носовій хустинці, бі­лизні вірус може зберігатися тривалий час. Щоб про­дезінфікувати посуд, його миють з милом, ошпарю­ють або кип'ятять протягом 5 хв. Забруднені вірусом рушники, носові хусточки та білизну до прання вису­шувати не рекомендується. Потрібно їх спочатку ви­варити, потім випрати і лише після цього висушити. Якщо зразу після забруднення цього зробити з якоїсь причини не вдається, таку білизну до прання слід зберігати в закритих целофанових мішках.

Госпіталізації підлягають хворі з тяжким сту­пенем хвороби й ускладненнями, а також ті, хто страждає на тяжкі хронічні хвороби серцево-су­динної системи, органів дихання, інші хворі ліку­ються вдома.

Усі хворі повинні дотримуватись постільного режиму протягом усього періоду хвороби. Хворому потрібно давати багато пити теплого чаю з мали­ною, медом, липовим цвітом. Важко хворого не­обхідно повертати в ліжку, пропонувати йому ро­бити дихальну гімнастику з метою профілактики застою в легенях.

Для профілактики захворювання на грип та ГРВІ потрібно:

•  уникати контактів з людьми, які чхають і каш­ляють;

•  не торкатися руками очей, рота і носа;

•  надягати марлеву пов'язку під час епідемії в місцях скупчення людей чи при контакті із хворим;

•  регулярно ретельно мити руки з милом, про­тирати їх спиртовмісним засобом для дезінфекції  рук;

•  здійснювати вологе прибирання, провітрю­ вання і зволоження повітря у приміщенні;

•  дотримуватися раціонального харчування  великою кількістю свіжих овочів та фруктів;

•  підбирати одяг відповідно до сезону.

Пам'ятайте - самолікування може призве­сти до негативних наслідків!

Рекомендації з профілактики грипу для батьків і педагогів загальноосвітніх закладів

Індивідуальна профілактика грипу. 

 Шановні учні загальноосвітніх навчальних закладів! Грип є небезпечним захворюванням.

· У осіб молодого віку є високий ризик важкого перебігу грипу.

· Дотримуйтесь заходів профілактики грипу, щоб зберегти своє здоров'я і життя.

· Уникайте відвідування багатолюдних місць, компаній друзів або знайомих, оскільки там можуть бути хворі на грип.

· Виключіть на час дискотеки, клуби та інші розважальні заходи.

· Використовуйте перерву в заняттях для зниження ризику зараження грипом.

· У місцях скупчення людей і при близькому контакті з ними, наприклад, на лекції в аудиторії, на заняттях в навчальному класі, бібліотеці, при знаходженні в громадському транспорті, чи в магазині, носіть маску, яка захищає ніс і рот.

· Частіше мийте руки з милом. 

· Намагайтеся не торкатися руками до свого носа, рота, очей.

· Не користуйтеся чужими предметами особистої гігієни (рушником, носовою хусткою), чужим мобільним телефоном на них можуть бути віруси грипу.

· Провітрюйте свої житлові та навчальні приміщення проводите в них вологе прибирання з використанням побутових миючих засобів.

· Більше спіть і відпочивайте.

· Включіть в свій раціон овочі, фрукти, соки. Вживайте достатню кількість рідини.

· Щодня гуляйте на свіжому повітрі. Це підвищить стійкість вашого організму до простудних захворювань.

· При появі симптомів грипоподібного захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, болі в горлі, нежить, кашель, блювота, рідкий стілець) не ходіть на заняття, залишайтеся вдома або в гуртожитку, негайно викликайте лікаря поліклініки або швидку допомогу.

Рекомендації щодо проведення неспецифічної профілактики проти грипу 

З метою недопущення розповсюдження грипу та ГРВІ необхідно пам'ятати, що золотим стандартом профілактики грипу та ГРВІ є комбінація засобів специфічної та неспецифічної захисту. 

Індивідуальну профілактику грипу можна розділити на два напрямки: 

неспецифічна і специфічна. 

Неспецифічна профілактика передбачає застосування засобів, спрямованих на загальне зміцнення організму, його місцевих бар'єрів та неспецифічних факторів резистентності. Це загартовування організму, вітамінізація, УФ-опромінення, екстракт елеутерококу, афлубін, інфлюцид, іммунал та ін. 

Специфічна профілактика передбачає введення вакцини. Вакцини вводять внутрішньом'язово, захисний ефект досягається через 10 днів після введення і триває протягом року. 

До засобів специфічної профілактики грипу відноситься вакцинація. Склад вакцин проти грипу оновлюється щорічно згідно з даними ВООЗ про те, які будуть циркулювати віруси грипу в цьому епідемічному сезоні. Ризик захворіти грипом у щепленого людини мінімальний, крім того, вакцинація суттєво зменшує тяжкість перебігу захворювання ГРВІ та запобігає розвитку ускладнень, так як до складу вакцин входять імуномодулятори. 

Широко відомий препарат з противірусною дією для зовнішнього застосування – оксолінова мазь, якою необхідно змащувати слизову оболонку носа перед виходом з дому. 

Не слід нехтувати народними засобами профілактики - часником і цибулею. Вони містять особливі речовини - фітонциди, які перешкоджають розмноженню бактерій 

і вірусів. Їжте часник і цибуля при кожній зручній нагоді, окремо або в складі блюд.

Необхідно пам'ятати, що в період епідемії грипу слід приймати підвищені дози вітаміну С ("Аскорбінова кислота", "Ревіт") - по 3-4 драже в день. А так само натуральний вітамін С, який міститься в шипшині, журавлині, чорної смородини, брусниці, жимолості, малині і цитрусових. Найбільшу кількість вітаміну С зберігається в таких рослинах і ягодах якщо їх засушити, заморозити в морозильній камері або перетерти з цукром. Хороший профілактичний ефект дають настоянки і чаї рослин багатих вітаміном С. Приготування вітамінного чаю з шипшини Ягоди шипшини потовкти, жменю подрібнених ягід засипати в термос і залити окропом. Щільно закрити і залишити настоюватися на ніч. Вранці ароматний і корисний чай готовий, насолоджуйтесь. 

Журавлинний морс готується простіше: потовчені ягоди (свіжі або заморожені) заливаються водою, проціджуються через ситечко. Додайте цукор, а краще мед, і приймайте свою порцію вітамінів. Тільки не треба псувати морс кип'ятінням. Деякі люблять варити морс, вбиваючи при цьому вітаміни. Аналогічно готується брусничний морс. 

Чорна смородина набагато корисніше в протертому або замороженому вигляді, без варіння. 

Їжте її ложками або пийте смородиновий морс.

Зміцнити імунітет можна, використовуючи деякі спеції при приготуванні їжі. Східна куркума, а також імбир, фенхель, петрушка володіють прекрасним терапевтичною дією. Вони не тільки допомагають у профілактиці грипу, але і знижують ризик серцево-судинних захворювань. А найголовніше, при перших симптомах захворювання необхідно викликати лікаря і не займатися самолікуванням.

Гієна рук - грип може поширюватися через забруднені руки або предмети, тому діти, батьки та персонал повинні знати про важливість дотримання гігієни рук та про належні методи миття рук; - дітям та персоналу необхідно часто мити руки водою з милом, особливо після кашлю або чхання, перед їжею і після відвідин туалету; - в туалетах та гігієнічних кімнатах необхідно безперебійне наявність мила, паперових рушників та дезінфікуючих засобів; - класні керівники ведуть нагляд за дітьми (учнів молодших класів загальноосвітніх шкіл) під час миття рук.

"Респіраторний етикет" Віруси грипу поширюються, головним чином, від людини людині через вдихання дрібних крапельок, що утворюються при кашлі та чханні. При кашлі і чханні рекомендується прикривати ніс і рот одноразовою хусткою і викидати його в урну після використання, а також мити руки. 

Для дотримання "респіраторного етикету" діти та персонал повинні бути забезпечені одноразовими хусточками і проінструктовані про важливість "респіраторного етикету", включаючи небажаність торкання обличчя руками. При відсутності носового хустки епідеміологи рекомендують чхати або кашляти у згин ліктя, обмеживши рукавом простір поширення вірусів і зберігши в чистоті власні руки.

Поради для батьків з правил гігієни: 

1. Провітрювати приміщення, в якому перебуває дитина, кілька разів на день (на час провітрювання переводити дитину в інше приміщення). 

2. Проводити вологе прибирання дитячої кімнати не менше двох разів протягом дня.

з питань лікування 

1. Викликати лікаря додому і якщо діагноз ГРВІ підтвердиться виконувати призначене лікування. 

2. Дотримувати постільний режим всім дітям незалежно від ступеня тяжкості хвороби до нормалізації температури тіла і стійкого поліпшення стану, але не менше 3-5 днів. 

3. Не давати антибіотики і сульфаніламіди – на вірус вони не діють і при неускладненому перебігу ГРВІ не потрібні. 

4. Не давати в якості жарознижуючого засобу аспірин (ацетилсаліцилову кислоту) з-за високого ризику розвитку синдрому Рея – захворювання, що характеризується набряком головного мозку, блювотою і сплутаністю свідомості. 

5. Не давати дітям віком до 12 років анальгін у зв'язку з високим ризиком виникнення таких побічних явищ, як захворювання крові та порушення функції нирок. 

6. Використовувати в якості жарознижуючого засобу парацетамол, який випускається в різних формах – для маленьких дітей у вигляді сиропу, свічок. Перед тим як дати чергову дозу препарату, яку розрахує лікуючий лікар, необхідно виміряти дитині температуру. Якщо вона після попереднього прийому ліків не підвищена, то давати чергову порцію немає необхідності. Не варто використовувати парацетамол більше 3-х діб поспіль. При неефективності препарату здійснюється його заміна на інший. 

7. Не капати в ніс розчини антибіотиків. Не рекомендується використання при вірусному нежиті судинозвужувальних крапель. Якщо слиз в носі висихає і дитина починає дихати носом, то зволожувати носові ходи можна краплями фізіологічного розчину (він є у всіх аптеках). Нежить – це захист, якщо йому не заважати, він швидше за все пройде сам (виняток становить випадок, коли приєднується ускладнення). 

8. Неприпустимо без узгодження з лікарем використовувати протикашльові засоби. В домашніх умовах головне – запобігти висихання мокроти. У цьому випадку допоможуть знову ж прохолодне повітря і рясне пиття. з питань профілактики 

Необхідно мати в домашній аптечці противірусні препарати интеферон (в ампулах - краплі в ніс), віферон (свічки), альгирем (сироп), ремантадин (для дітей шкільного віку – у таблетках). Дозу та курс лікування узгодити з лікарем. 

Для профілактики грипу важливо зменшити кількість контактів з джерелами інфекції, що це особливо важливо для дітей. Не рекомендується активно користуватися міським громадським транспортом і ходити в гості і т. п. Діти повинні якомога більше гуляти: на свіжому повітрі заразитися грипом практично неможливо.. 

Ні для кого не секрет, що попередження захворювання набагато краще його лікування. Тим більше такого захворювання, як грип, методів профілактики якого розроблено величезну кількість. Останнім часом люди стали усвідомлювати серйозність і корисність профілактичних заходів. 

Рекомендації педагогам у період епідемії грипу: 

Скасувати кабінетну систему освіти, при цьому учні залишаються в одній класній кімнаті;

• Скасувати уроки, під час яких учні з кількох класів повинні перебувати разом;

• Скасувати заходи, під час яких учні з кількох класів або шкіл перебувають разом у великих групах в тісному контакті (спортивні заходи, дискотеки, вистави, зльоти, актові дні та інші масові події);

• Проведення уроків на вулиці (поза приміщеннями);

• Не використовувати шкільні автобуси та громадський транспорт;

• Поділ класів на більш дрібні групи;

• Збільшення, по можливості, відстані між партами;

• Перенесення занять у більш просторі приміщення, щоб збільшити відстань між учнями. Рекомендації медичним працівникам дитячих установ:

• Негайно ізолювати дітей і персонал з ознаками грипоподібного захворювання на момент приходу в дошкільний заклад, школу або хворих протягом дня від інших дітей і персоналу і відправити їх додому.

• Виділити обмежене число співробітників для догляду за хворими, поки вони не будуть відправлені додому. З метою обмеження розповсюдження грипу ці співробітники повинні обмежити контакт з іншими дітьми і персоналом.

• Використовувати відповідні засоби індивідуального захисту. Якщо хворий у змозі робити це, він повинен носити хірургічну маску, перебуваючи поруч з іншими людьми.

• Особливу увагу приділяти профілактиці грипу в дітей і персоналу, схильних до високого ризику виникнення ускладнень при грипі (хворих хронічними захворюваннями органів дихання, серцево-судинними та іншими хронічними захворюваннями).

• Не допускати до занять дітей з ознаками грипоподібних захворювань.

• Рекомендувати дітям і підліткам з лихоманкою залишатися вдома – ізоляція вдома може зменшити кількість інфікованих. Цей період ізоляції рекомендується незалежно від застосування противірусних лікарських препаратів.

• При поверненні осіб, що хворіли грипоподібним захворюванням, освітній заклад, вони повинні продовжувати дотримання "респіраторного етикету" і гігієни рук.

• Запровадити щоденний медичний огляд дітей і персоналу з вимірюванням температури тіла і оглядом слизової носоглотки.

• При зростанні захворюваності на грип діти і персонал, схильні до високого ступеня ризику виникнення ускладнень грипу, повинні залишатися вдома, поки рівень передачі грипу високий.

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Профілактичні заходи з попередження виникнення пожежі в квартирі:

• не зберігайте в будинку бензин, гас, легкозаймисті рідини (ЛЗР);

• придбайте хоча б один вогнегасник;

• не залишайте без нагляду ввімкнені електричні і газові плити, чайники, праски, приймачі, телевізори, обігрівачі;

• слідкуйте за справністю електропроводки, розеток;

• не вмикайте в одну розетку кілька побутових електричних приладів (особливо великої потужності);

• не розігрівайте на відкритому вогні фарби, лаки тощо

Дії при пожежі в квартирі

• Повідомте про пожежу в пожежну охорону за телефоном «101

• Якщо немає небезпеки ураження електрострумом, приступайте до гасіння пожежі водою, або використовуйте щільну (мокру тканину).

• При небезпеці ураження електрострумом відключіть електроенергію.

• Горючі рідини не можна гасити водою (тушкуйте піском, землею, вогнегасником, якщо їх немає, накрийте щільною змоченою у воді тканиною)

• При пожежі ні в якому разі не відкривайте кватирки та вікна.

• Якщо вам не вдається самотужки ліквідувати пожежу, вийдіть з квартири, зачинивши за собою двері, і негайно повідомте про пожежу сусідів і мешканцям вище-нижче розташованих квартир.

• Зустріньте пожежних і проведіть їх до місця пожежі.

• При високій температурі, сильної задимленості необхідно пересуватися поповзом, так як температура у статі значно нижче й більше кисню.

• При неможливості евакуюватися з квартири через сходову площадку, коли шляхи евакуації відрізані, необхідно вийти на балкон, закривши за собою двері, і кликати на допомогу перехожих.

Дії при пожежі у приміщенні

• Визначте для себе, виходити чи не виходити назовні. Переконайтеся, що за дверима немає пожежі, приклавши руку до дверей або до металевої ручки. Якщо вони гарячі, то ні в якому разі не відчиняйте двері.

• Не заходьте туди, де велика концентрація диму і видимість менше 10 метрів.

• Якщо дим і полум'я дозволяють вийти з приміщення (будівлі) назовні:

• Йдіть швидше від вогню, використовуючи основні та запасні шляхи евакуації.

• Вимкніть попутно електроенергію.

• Ідіть до виходу на четвереньках, так як шкідливі продукти горіння скупчуються на рівні вашого росту й вище, закриваючи при цьому рот і ніс підручними засобами захисту.

• По дорозі за собою щільно закривайте двері.

• Покинувши небезпечне приміщення, не здумайте повертатися назад, повідомте про себе посадовим особам.

• Якщо дим і полум'я в сусідніх приміщеннях не дозволяє вийти назовні:

• Не піддавайтеся паніці.

• Накрийтесь повністю мокрим покривалом (тканиною).

• Перевірте, чи існує можливість вийти на дах або спуститися пожежною драбиною.

• Якщо можливості евакуюватися немає, то для захисту від тепла та диму необхідно надійно загерметизувати своє приміщення: щільно закрийте вхідні двері, заткніть щілини дверей зсередини приміщення, використовуючи при цьому будь-яку тканину; закрийте вікна, кватирки, вентиляційні отвори заткніть; якщо є вода, постійно змочуйте двері, підлогу.

• Якщо приміщення наповнилося димом, пересувайтеся на колінах, прикривши рот і ніс вологою ганчіркою (носовою хусткою, рукавом від сорочки), в бік вікна і перебуваєте біля вікна і привертайте до себе увагу людей на вулиці.

• Якщо у вас телефон, то обов'язково зателефонуйте «101» і повідомте, де ви знаходитесь. Ні в якому разі не відкривайте і не розбивайте вікна, так як порушиться герметичність вашого приміщення, що призведе до збільшення температури і площі пожежі.

Пам'ятка

  «Один вдома»

• Якщо ти залишився вдома один, не відкривай двері стороннім людям двері, навіть якщо це слседи.

• Якщо людина за дверима представився знайомим твоїх батьків, або працівниками міліції, пошти..., попроси його зайти пізніше, назвавши час приходу твоїх батьків.

• Якщо прийшов чоловік каже, що прийшла термінова телеграма, попроси її зачитатьь, але не відкривай двері.

• Якщо тобі кажуть, що ти заливаєш сусідів знизу, скажи, що зараз до них прийдуть, а сам перевір, чи немає води на підлозі у ванній, туалеті, кухні, подзвони батькам або родичам, які живуть поблизу, і нехай вони сходять до сусідів, які живуть поверхом нижче.

• Якщо хтось за дверима просить тебе відкрити або запитує, чи ти вдома, відповідай, що не один, а тато спить, попроси, щоб прийшов зайшов пізніше. 

• Якщо сторонній просить тебе відкрити двері, тому що йому треба терміново зателефонувати або попити, дізнайся телефон і подзвони сам, але двері не відкривай, поясни де знаходиться найближчий магазин , щоб купити води.

• Якщо хтось стукає у вікно, голосно кричи: «Папа! Тато! Йди сюди!» навіть якщо ти один.

• Якщо сторонні люди ламають двері квартири, дзвони в міліцію по № 102, батькам, якщо телефон не працює, вийди на балкон або відкрий вікно і голосно кричати «Пожежа!»

• Якщо в будинку сталася пожежа, телефонуйте «101»,

якщо в квартиру ломляться сторонні – «102»,

якщо з кимось із близьких трапилася біда чи ти сам отримав сильну травму «103»,

якщо відчув запах газу «104»

Після звернення в ці служби, коли назвеш адресу і причину виклику , обов'язково подзвони батькам або родичам, що живуть поблизу.

• Не роби помилкових дзвінків, адже за твої витівки будуть відповідати батьки.

• Коли повернуться батьки , розкажи про людей, які приходили в їх відсутність.

• Якщо сталася пожежа, телефонуйте «101» і постарайтеся вийти з квартири, вивести молодших братів і сестер. 

• Якщо абонент помилився номером і запитує, який це номер, попроси його назвати набраний і відповідай, що він помилився, не називаючи свого. 

• Якщо незнайомець каже непристойні речі, поклади трубку, не розмовляй з ним.

• Якщо той, хто телефонує, каже, що він друг твоїх батьків і просить назвати адресу, попроси його зателефонувати пізніше або дай телефон батьків на роботі , але не давай адресу, навіть якщо тобі здалося, що ти впізнав голос абонента.

• Не називай людини по імені, поки він сам не випаде.

• Хто б не питав тебе про розпорядок дня в твоїй родині, не кажи.

                  Будинок буде твоєю фортецею, якщо ти сам будеш піклуватися про свою безпеку!

Поліомієліт

Поліомієліт є гострим інфекційним вірусним захворюванням, що вражає нервову систему. Основний удар при поліомієліті припадає на сіру речовину спинного мозку. Крім цього, вірус поліомієліту викликає запальне ураження слизової кишечника і носоглотки зразок кишкової інфекції або ГРЗ. Це інфекційне захворювання викликає вірус поліомієліту трьох антигенних типів: I, II і III типу. Спалахи епідемій поліомієліту пов'язані, як правило, з вірусом I-го типу. Джерелом зараження поліомієлітом може стати хворий, незалежно від форми захворювання, а також безсимптомний носій вірусу. Вірус поліомієліту передається через забруднені руки, їжу, воду, побутові речі. Можливо також зараження поліомієлітом при купанні у забрудненому водоймищі.

Причини 

Віруси зберігають життєздатність у воді, молоці, фекаліях тривалий час — до 4 міс. Поліомієліт найчастіше хворіють маленькі діти (як правило, до шести років), але можуть хворіти і дорослі. Передача вірусу поліомієліту відбувається, як правило, фекально-оральним шляхом через високої концентрації збудника у фекаліях зараженої людини. Крім того, не виключений повітряно-крапельний механізм зараження. Вірус поліомієліту в організм людини потрапляє через слизову кишечника або носоглотки. У разі фекально-орального зараження локалізація вірусу відбувається в лімфоїдних фолікулах стінки кишечника, при повітряно-крапельному шляху зараження вірус локалізується в області мигдалин.

Прояви і симптоми 

Першими ознаками поліомієліту найчастіше бувають біль у горлі, кашель і нежить, супроводжуються нудотою, блювотою і рідким стільцем. Крім цього дуже часто спостерігається різке підвищення температури тіла. Людина відчуває нездужання і втому. Крім общетоксических ознак захворювання характерним для поліомієліту симптомом є параліч м'язів. Параліч діафрагми може привести до серйозних порушень дихальної функції, що може з'явитися причиною смерті людини від поліомієліту.

Клінічна картина поліомієліту 

Інкубаційний період поліомієліту становить від 5-ти днів до 12-ти, рідше – від 2-х до 35-ти днів. Поліомієліт відомий у двох формах: непаралитической і паралітичною.

Непаралитична форма поліомієліту 

Непаралитична форма (інакше вісцеральна, або абортивну) характеризується катаральними проявами (болі в горлі, нежить, кашель), короткочасною лихоманкою, а також явищами диспепсії (рідкий стілець, блювота, нудота). Всі симптоми захворювання зазвичай проходять через кілька днів. Можливий також інший варіант непаралитического поліомієліту у вигляді серозного менінгіту, що характеризується легким перебігом. Поліомієліт в непаралитической формі найнебезпечніші для оточуючих, оскільки хворий може не здогадуватися про причини своєї хвороби, однак збудник при цьому елімінує в навколишнє середовище з тією ж інтенсивністю, що і у випадку паралітичного поліомієліту.

Паралітична форма поліомієліту 

Паралітичний поліомієліт поділяють на чотири стадії:

препаралитична; 

паралітична; 

відновлювальна; 

стадія залишкових явищ.

Препаралитична стадія поліомієліту 

Тривалість препаралитичгої стадії поліомієліту становить від 3-х до 5-ти днів. Початок захворювання гострий. Різко підвищується температура. У перші дні захворювання (близько трьох днів) відзначаються головний біль, фарингіт, нежить, загальне нездужання. Потім слідує період апірексіі, триває від двох до чотирьох днів. У деяких випадках апирексия може бути відсутнім. Слідом за період апірексіі настає наступна гарячкова хвиля. З'являється ригідність м'язів попереку і шиї. Крім того, виникає болючість в м'язах, які в подальшому будуть паралізовані. Стан хворого швидко погіршується, посилюється головний біль, з'являється гіперестезія, свідомість сплутана. Можливе зниження сухожильних рефлексів, м'язової сили, посмикування окремих м'язів, судомні здригання, вегетативні розлади (гусяча шкіра, червоні плями та ін)

Паралітична стадія поліомієліту 

Паралітична стадія поліомієліту проявляється у вигляді млявих паралічів з пониженням тонусу уражених м'язів, частковим обмеженням або повною неможливістю активних рухів, відсутністю рефлексів сухожиль. Розвиток паралічів супроводжується болями в м'язах без втрати чутливості. 

Паралітичний поліомієліт існує в декількох формах:

спінальна (паралічі шиї, тулуба, діафрагми, кінцівок); 

бульбарна (порушення серцевої діяльності, мовлення, дихання, ковтання); 

энцефалитическая (осередкове ураження головного мозку);

понтинная (ураження ядра лицевого нерва, парез мімічної мускулатури); 

змішана — характеризується множинністю вогнищ ураження.

Наслідком паралічу діафрагми і дихальних м'язів, а також пошкодження довгастого мозку є важкі розлади дихання, представляють серйозну небезпеку для життя хворих. Смертність при поліомієліті становить 14%. У хворих, які вижили паралітична стадія триває до п'ятнадцяти днів.

Відновлювальна стадія і стадія залишкових явищ

Відновний період при поліомієліті триває до трьох років, але може тривати і декілька місяців. Відновлення м'язових функцій спочатку йде швидко, потім уповільнюється. На стадії залишкових явищ поліомієліту спостерігаються стійкі мляві паралічі, контрактури і деформації тулуба і кінцівок, атрофія м'язів. Відомо, що чверть хворих поліомієлітом в паралітичної формі стають інвалідами.

Діагностика

Діагноз поліомієліту встановлюють, виходячи з клінічної картини, епідеміологічних передумов (контакт з хворими на поліомієліт, літній час) і лабораторних даних. Діагностика непаралитических форм поліомієліту та препаралитической його стадії, до появи рухових розладів, дуже скрутна. При підозрі на поліомієліт фекалії і кров необхідно досліджувати на присутність вірусу. Лабораторні дослідження на поліомієліт полягають у визначенні титру антитіл в парних сироватках. Інтервал взяття сироваток: три — чотири тижні. Переважні методи: РСК, а також реакція нейтралізації (у вигляді модифікованої кольорової проби). Збудника поліомієліту виділяють на культурах тканин з фекалій хворих і з носоглоткових змивів.